Тиждень імунізації

В Україні щороку, починаючи з 2005 року, за ініціативи ВООЗ проводиться Тиждень імунізації.

🔹 Трохи історії

Практика імунізації бере свій початок ще з XI століття, коли буддійські монахи в Китаї використовували зміїну отруту для формування імунітету проти укусів змій. Сучасна епоха вакцинації розпочалася у 1796 році з розробки вакцини проти віспи Едвардом Дженнером. Це досягнення згодом призвело до остаточного викорінення віспи у 1979 році.

🔹 Мета Тижня імунізації

Всесвітній тиждень імунізації проводиться в останній тиждень квітня з метою привернення уваги до важливості колективних дій у боротьбі з вакцинокерованими інфекційними захворюваннями.

Головна мета — підвищити обізнаність населення про важливість імунізації як методу запобігання хворобам та захисту життя і здоров’я.

🔹 Що таке імунізація?

За визначенням ВООЗ, імунізація — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет до інфекційної хвороби, найчастіше — шляхом введення вакцини.

Вакцини стимулюють імунну систему до формування специфічного захисту, що знижує ризик зараження або тяжкого перебігу хвороби.

🔹 Чому це важливо?

✅ Вакцинація дозволяє запобігти розвитку близько 60 інфекційних захворювань.

✅ За даними ВООЗ, щороку вона рятує життя майже 3 мільйонів людей.

✅ Охоплення вакцинацією на рівні 95% забезпечує колективний імунітет — захист для всього суспільства.

✅ Вона є одним із найефективніших і найдоступніших засобів протидії епідеміям.

🔹 Ситуація в Україні

В умовах воєнного стану імунізація — надзвичайно важливий інструмент захисту.

Дотримання Календаря щеплень відіграє ключову роль у профілактиці захворювань.

Усі діти в Україні повинні отримати безоплатні щеплення проти 10 інфекційних захворювань:

туберкульоз, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, правець, кір, гепатит B, гемофільна інфекція, краснуха, епідемічний паротит.

🔹 Що робити, якщо щеплення пропущене?

Якщо з будь-яких причин щеплення не було проведено вчасно — зверніться до свого лікаря. Сімейний лікар або педіатр допоможе скласти індивідуальний графік вакцинації.

Ревакцинацію проти правця та дифтерії потрібно проводити кожні 10 років упродовж усього життя. Якщо щеплення не проводилось раніше — курс складається з трьох доз.

🔹 Під час війни — ще актуальніше

У період воєнних дій та активної міграції ризики зростають, особливо для нещеплених дітей та дорослих. Відмова від щеплень підвищує не тільки ймовірність зараження, але й тяжкий перебіг хвороби та розвиток ускладнень.

🔹 Підсумок

Вакцинація — це:

• право кожного на здоров’я,

• безпечний і ефективний спосіб профілактики,

• інвестиція у довге і повноцінне життя.

Альтернативи вакцинації немає.